1905 – вчителем Рековим Михайлом Лукичем на кошти Катеринославського земства була збудована одна з початкових шкіл села.  1955 – в селі з׳явилася двоповерхова школа з великими світлими кабінетами, майстернею, спортивним залом. Село росло і з часом виникла потреба в більш просторому приміщенні . 1993 – нова школа відкрила свої двері для учнів та вчителів (розрахована на 696 місць) Серед випускників Вищетарасівської середньої школи немало видатних людей: Гнідков Макар Степанович мав талант до живопису і його картини до цих пір зберігаються в місцевому музеї. В роки війни був повітряним стрілком – радистом; Орлов Петро Петрович – професор, кандидат біологічних наук, нагороджений орденом «Знак пошани», багатьма медалями, був «Почесним членом Українського товариства охорони природи. В школі до цих пір зберігається подарована ним колекція опудал птахів із плавні; М.М. Тимофієв – кандидат медичних наук, професор; В.А. Кулик – інженер – конструктор, автор книги «Вищетарасівка – любов моя» (2009); Н.В. Медведовська – кандидат філософських наук, стипендіат DAAD, здійснювала дослідницьку роботу в м Констанца (Німеччина), лектор германістики в Київському національному університеті. Займається літературною, літературно – критичною діяльністю; переклала твори Лесі Українки, І. Франка на німецьку мову. В. Ганоцький – поет, автор документальних повістей, публіцистичних статей та нарисів.